Зіронька ясна у небі трудилась:
Збирала казки,колискові,вірші.
У місячну ніч вона Богу молилась
За щастя ,за долю,за прожиті дні.
За очі,що має,якими проводить
Дітей своїх любих у дальні краї.
За руки ласкаві ,якими голубить
Голівоньки ясні малечі свої.
За голос тендітний горючий в імлі,
За серце палюче і змогу любити.
Спасибі усім матерям на землі,
Що дані від Бога нас правди навчити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465633
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: О.Мела