Лист столичного обивателя в провiнцiю

Друже,  вітаю!  Давно  не  відписував  щось...
Холод,  а  може,  то  просто  груднева  депресія...
В  час  революції  в  кожного,  звісно,  свій  льос**
Он  за  вікном  кожен  день  бачу  -  мирна  процесія:

Діти,  студенти  згуртовано  йдуть  на  Майдан,
За  європейську  свободу  і  за  інтеграцію.
В  прагненні  збутися  у  черговий  раз  оман
Гордо  крокує  надія  вкраїнської  нації.

Хлопець  і  дівчина,  юні,  рука  у  руці,
Пісня  та  усмішка.  Поряд  ідуть  сотні  друзів  їх.
Знав  би  ти  як  їм  трощили  кістки  та  хрящі,
Як  під  киями  ламались  дитячі  ілюзії...

Що  за  доба,  що  за  час,  що  за  світ  цей  такий?
Скільки  тривати  ще  смуті  поміж  українцями?
Скоро  Різдво...  Випав  сніг,  як  і  завше  -  м'який,
Влада,  як  завше,  народ  переплутала  з  вівцями.

Боляче,  страшно...  Молюсь:"Милостивий  Господь!
Не  допусти  у  країні  війну  та  руйнацію.
Кроки  вчинити  неправильні  владі  зашкодь
І  збережи  від  невірного  вибору  націю."

Вітер,  мороз...  У  столиці  правує  зима.
З  думкою  тепло,  що  діти  зростатимуть  вільними.
Що  там  у  вас?  Ти    про  себе  пиши  зокрема.
Все.  На  добраніч!  Твої  сни  хай  будуть  спокійними.

30.11  -  11.12.2013р.  Львів

*  обиватель  (заст.)  -  громадянин,  особа,  яка  належить  
до  постійного  населення  якої-небудь  держави  і  має  відповідні  
права  та  обов'язки.  (Словник  синонімів)
**  льос  -    жребій;  судьба;  участь.(Словарь  української  мови  
Б.  Грінченка)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465655
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Мазур Наталя