Сніжить життя наперекір календарю,
Йому, що осінь, що зима – нема різниці
І кожен рік те саме: дежавю,
Періодично копіюємо дрібниці.
Сніжить життя у кожного своїм:
Добром і злом, зізнаннями і зрадою,
Щоразу іншим стукає у дім,
Дивує ніжністю і водночАс лякає владою.
Життя сніжить холодним білим блиском
Та чи надовго цей лапатий сніг?
На що ми здатні під оцим колючим тиском?
Чи знайдем шлях серед заметених доріг?
Сніжитиме й надалі, безсумнівно,
Та згодом весь кришталь розтане вмить,
Це не теорія, це справді імовірно,
А поки що чекаємо… Сніжить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465665
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Лія Ладижинська