Моя хвороба – це моє життя
Моя свобода – мій угар
Коли із темних в небі хмар
З’явиться крапля співчуття.
Та довго ждати. Світло волі
Погасло вже давно
Бо воно
Втомилося й сказало – «Доволі».
Не можна вернутись, та життя
Сумне, не можна
Позбутися самотужки тривоги
Коли опинився ти сміттям.
Сльози глибокі і солоні
Задушливі і згубні в самоті
Не думай, що ти один в смітті
Але не забувай, що не лишивсь ще Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465909
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2013
автор: John Rashe