Провiдниця

Чую,  чую,  долітає
Дзвінко  голос  здалека,
Ніжно  душу  огортає.
Ох,  співає…  Хто  ж  така?
Голос  в  просторі  панує,
Заспокоює,  хвилює,
Притягає  і  чарує.
Уява  образ  твій  малює.
Зовні  гарна
І  приємна  для  душі,
Не  скажу,  що  і  вульгарна.
Напевно,  не  один
присвячував  вірші
Ось  така  картина.
Вона  ангел,  чи  чарівниця,
Ну,  пишная  дівчина,
В  інший  світ  провідниця,
Бо  чую  її  голос  і  поринаю  я
думками
В  раніше  не  бачені  світи.
Всіх  почуттів  в  несилі
передати  рядками,
Що  викликаєш  їх  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466081
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2013
автор: Назар Йордовський