Похмуре небо над Майданом спить
І вітер холодом січе вночі на площі,
І знову серце зігріває мить
Коли Майдан розвіяв морок ночі,
Як революція, поставши, наче сон
Мела гнилої нечисті навалу,
Як серце України в унісон
З серцями патріотів пульсувало...
Коли ганьбою стомлені серця,
Повік оплутані чужинською чумою,
Нараз очистяться від скверни до кінця-
Прадавня Віра нас вестиме за собою.
О Віро Аріїв, до світла нас веди!
Прийми від нас і почести, і шану!
І знову Нації величної ходи
Чекатиме холодний брук Майдану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466107
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 15.12.2013
автор: Сокольник