Хвилі камінних думок
В душу вгризаються звіром,
Зробиш, здається, ще крок
І розпрощаєшся з тілом.
Хвилі охоплюють світ,
Бачиш сукровицю болі,
Звір починає обід,
Душу терзає до крові.
Камінь розсиплеться в пил,
Зникнуть й думки разом з нами,
Тож докладаємо сил,
Щоб поділитись думками.
Хвилі камінних думок
Може послужать прийдешнім,
Щоби зробити їм крок
В світ зрозумілий тамтешній.
04.06.04.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466130
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Георгій Федорович