Хвилі думок

Хвилі  камінних  думок
В  душу  вгризаються  звіром,
Зробиш,  здається,  ще  крок
І  розпрощаєшся  з  тілом.

Хвилі  охоплюють  світ,
Бачиш  сукровицю  болі,
Звір  починає  обід,
Душу  терзає  до  крові.

Камінь  розсиплеться  в  пил,
Зникнуть  й  думки  разом  з  нами,
Тож  докладаємо  сил,
Щоб  поділитись  думками.

Хвилі  камінних  думок
Може  послужать  прийдешнім,
Щоби  зробити  їм  крок
В  світ  зрозумілий  тамтешній.
04.06.04.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466130
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Георгій Федорович