Спробуй лишитись в живих коли надворі іде сніг.
Коли безкінечність снів пронизує наскрізь стрілою.
В душі рівноправність усіх серед вулиць таких засніжених.
Спробуй у цій круговерті просто побути собою.
Хай тиша мовчить щосекунди куди гучніш.
Всі слова світу ще ніколи не були такими зайвими.
Якщо потрібно мовчати, то чому ти оце кричиш?
У безодні світів ми буваємо часом бездарними.
Мінливий простір повсюди, куди не глянь.
А ми? Ми боїмося шукати у ньому відмінностей.
Дзеркала розбились на друзки, бо в них печаль
І тисячі різних облич лиш мить в теорії ймовірностей.
12.12.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466132
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Віктор Шупер