Води краплина на пошерхлі губи,
весняне сонце на осінній сум.
Вже скільки літ мені даруєш, люба,
свою турботу, ніжність і красу.
Життя у нас - не вимріяна казка,
та зцілює, мов чарівний напій,
у мить гірку твоя любов і ласка,
і усміх твій, і поцілунок твій.
Порада мудра у важку дорогу,
затятість у невпинній боротьбі.
Я благодаті заслужив у Бога -
щоденно довірятися тобі.
Й коли у вічний вирій я полину,
то навіть там, у долі на межі,
благословляти буду кожну днину,
яку з тобою випало прожить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466142
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: stawitscky