Летять птахи вогненно-білі,
Зривають крилами вітри,
В холодних вихрах заметілі
Ховаються твої сліди.
Сліди до серця і від серця,
Сліди у безвість, наче вість,
Прийшов до мене ти як гість
Земний, а чи посланник неба.
Тебе сховали до пуття
Холодних вихрів білі груди,
І, як весняна повінь, буде
Прожитих днів розкаяття.
(вірш моєї мами Л. Є.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466239
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Сергій Ранковий