зорі згасають

На  дні  океану  одна  із  незримих  пісчин  
Розшукує  щастя  в  зірок  відображенні  золота.
Сніжинка,  вчепившись    за  глибу  посеред  зими,
Пливе  так  незграбно,  нестримно.  Іще  непоборена.  

Протягують  руки,  торкаючись  їх  кораблі.  
Ні-ні.  Не  сідай.  Не  рятуйся.  Там  зникнеш.  Розтанеш.  
Вони  неповторні.  Таких  не  знайдеш  на  землі...  
А  зорі  по  одній  згасають...    хіба  їх  дістанеш.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466305
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2013
автор: Юліанка Бойчук