Пісня журналістів


Наше  братство  неспокійне
Дружба  з’єднує  надійно.
І  любов  до  слова  та  пера,
Ми  –  зірке  народу  око,
Голос  чесний  і  високий
Задля  правди,  віри  і  добра.
Вам  несем  новини  світу,
І  виводим  на  орбіту  
Таємниці  з-під  семи  замків,
Маєм  лише  поєднати
Хист  актора  й  дипломата,
Піонерів  долі  нелегкі.

Приспів:
Як  задавнена  хвороба  –
Найпрекрасніше  із  хобі,
Ця  жага  одвічна,  а  не  містика  –
Є  така  професія,  
Є  таке  покликання,
Сенс  життя  єдиний  –  журналістика.

Удається  нам  на  диво
Відгадать  оперативно
Що  загал  бажає  і  бомонд.
Ми  на  пульсі  держим  пальці,
Думка  в  пошуках  сенсацій  
Проникає  аж  за  горизонт.
Нам  найвища  нагорода-
Визнання  й  любов  народу,
Адже  ми  –  антенни  ваших  душ,
Разом  будем  будувати
Нашу  спільну  рідну  хату  –  
Україну  вільну  й  молоду!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466364
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: stawitscky