Колись давно,а може недавно
Коли снігами покрились квіти,
Коли я ще не вірила в диво,
Дуже довго чекала я літа.
Я виводила пальцем малюнки,
На вікні,що рукою зігріте
Вся душа була у візерунках,
Бо я дуже чекала літа.
Я вдивлялась у жваві кроки,
Тих людей,що не можуть злетіти
В свою мрію,від року до року
Я і досі чекаю на літо.
Може досі воно і настало,
Але я,певно ще не зігріта.
Ми зі снігом про щось розмовляли,
А я досі чекала літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466448
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Bellatrix