Повітря стогне, вигук: - Встати!
Оранжеві піднялися з колін.
- Багато нас, усіх не подолати!
Дух єдності жадає змін.
Злились в одне, єдине – гріє.
Подих свободи і надій!
- Бандитам тюрми! Правда мріє.
Успіх – твердість рішучих дій!
У захваті весь світ: - Здійснилось!
Прапор і корона правлять!
Але що бачилось – виходить снилось.
Фальшивий шлюб. Та є ще пам’ять!
Успіх – твердість рішучих дій!
- Банду – геть! Правда мріє.
Подих свободи і надій!
Злились в одне, єдине – гріє.
Майбутнє молоді жадає змін.
- Євромайдан, усіх не подолати!
Дух єдності підняв з колін.
Повітря стогне: - Годі спати!
Рвуть Україну на захід і схід.
- Схаменись Росія, там лоно твоє!
Цар-батюшка, думай про свій народ,
Дерево без коренів сохне, гниє.
Здійсняться мрії: народ єдиний,
Сяйво благодаті на Київ зійшло,
Владі народний розум властивий,
Україна в Європі, так і було.
Європі й Росії – бренд України,
Інвестиції звідусюди потоком течуть,
Товари Європи з України в Росію,
А з Росії через неї в Європу ідуть.
Полігон конкуренції технологій, товарів,
Спільні виробництва, ринки дані,
Народні таланти, надра багаті,
Гегемонів не мало, та вигідно всім.
Ніхто не грабує, на народ працює,
На ідею єдності, людяні всі.
«Вищої раси» зомбування немає,
Росія підживлює корені свої.
- Щоб всім світом володіти –
Треба сильні гени мати,
Нагорі повище сісти
Й більше бачити і знати,
Що у кого краще – брати
І нищити, щоб самому мати?
По вказівці щось робити,
Чи своїм розумом жити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466495
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2013
автор: Володимир Кондратик