Все віддасть мати за сина,
яким він б не був.
Останню хліба крихтину
свої очі, тіло, душу, вуха щоб чув.
Любовю ще в утробі зігріває.
Носить в собі, під серцем
і радість на обличчі не зникає
не налякати навіть й перцем!
Щослива як народится малятко,
й зробить перший подих в світі,
Божим Духом всилене те Янголятко,
в душі палає справжнє літо.
- Я буду завжди з тобою!
- Від пелюшок, до кінця життя!
Охрещене священною водою:
- Ти назавжди моє будеш дитя!
17 грудня 2013 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466609
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Ель Демір