Не згас ще промінь, сяє світло,
Хлюпоче мирно з джерела вода,
Закохано ласкає парус вітер,
За мить він не лишить по нім сліда.
А хвилі берег розбивають вічно,
Вгамуйтесь – вам цю скелю не здолати.
Ваш плескіт твір нагадує музичний,
Який лиш композитор зможе записати.
Здається завжди міг би милуватись,
Як море поглинає сонця диск.
Думками у дорогу буду я збиратись,
Що утворив на хвилях місяцевий блиск.
Зійшлися дві стихії море й вітер,
Посеред них людина лиш комар.
До них людину тягне попри все на світі,
Як комара на сяючий ліхтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466665
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Роман Хвиль