Не має праведник мільйонів
На обездоленій землі.
А з нами грають в «лохотрона»,
Обіцянок дарують грона
І птаха синього політ.
І знову нас уводять, сірих,
У вибір, котрого нема.
І здаємось, бо хочем вірить,
Що ці вже точно будуть мірять
Свій крок із нами усіма.
А їм дорватися до діла,
А там мелодія одна-
На торг пустити неньки тіло,
І душу вийняти уміло,
І куш – у пельку гамана.
Себе прикрили частоколом
Закону, мантії й кийка.
І правди не сягнуть ніколи,
Свободу й гідність тиснуть долу,
Якщо ти в свитці бідака.
Немовби все на службі крезів
Щоб «оздоровити» загал:
Фальсифікатів скрізь імпрези,
І наркота, і п’яний безум,
І з медициною провал.
Іздавна дихалось грозою –
Провидці дарма хліб їдять.
Європа – привід для розвою.
Тут за образи стали боєм,
За день позавтрашній стоять!
А ви загралися, панове,
В рабів нікчемних і господ.
За нами є останнє слово,
Бо ми не натовп, не полова,
А гордо кличемось – Народ!
-Крези – скоробагатьки;
-Імпреза – представлення, презентація
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466669
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: stawitscky