Куди спішу? Чому життя летить?
Живуть окремі, як душа бажає…
А в мене у вухах лиш вітру свист,
Спішу, неначе хтось наздоганяє.
Так все життя спішу, воно ж неначе мить,
Прошу хвилину, щоб перекурити,
Та час летить, час птахою летить,
І бачу, що його не зупинити.
Вітри буремні, не женіть роки,
Дайте розгледіти життєву колісницю,
Чи від коліс лишаються сліди
І чи не час на хвилю зупиниться.
Вже певно перекуру час настав,
Чи стріну на шляху свою зупинку,
Де поруч ліс і гарний рибний став,
Про таке мрію місце відпочинку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466792
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Віталій Назарук