Ти мене не зови,ти не клич мене в осінь,
Не прийду як колись по весняних стежках.
Лебединою піснею,срібними росами,
Над тобою кружлятиме зранений птах.
На обочині літа шелестітиме вітер
По прив`ялій траві серед спілих дібров.
Не печаль,не сльоза,не потоптані квіти,
На обочені літа зупинилась любов.
Як прочитану книгу я минуле гортаю,
Не шукаю розради,жалю,співчуття.
На обочені літа я з тобою прощаюсь,
На вузенькій межі,де нема вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466933
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Надія Голіней