Знаю, вже не ті літа,
Щоби вірити у казку,
Та душевна простота
Жде від Миколая ласки.
Рано вранці, як завжди,
Я загляну під подушку,
Мо, поклали щось туди,
Шоколадку, або грушку,
Чи тугенький гаманець,
Або просто сто долярів...
Лиш би не підвів терпець
Й щира віра в дивні чари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466937
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 18.12.2013
автор: Патара