Прокурена дійсність,
Кожна цеглина
Наскрізь. Кожна стіна
Привітних кав'ярень
та барів підвальних.
Щось неземне. Немов би сакральне,
Містичне, часом навіть геніальне
Своїм дурманним духом
Сповнює, мов тютюновий дим.
Лиш ним одним все сповнен дощенту.
Зайшлий херувим
У склянці коньяку шукає щастя,
Тамує... Знову тютюновий дим
Своєю всюдисущістю турбує.
Дивує. Грець із ним. Так треба.
Він - як головний, мов шкіпер
В морі диких почуттів,
Палких думок та згустків горя.
Він сам - як невагоме сиве море.
Всього лиш тютюновий дим.
Та між тим
У за́кутках, шпаринах невідомих
Так час пливе із ним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466963
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2013
автор: yurr