Гуляють вечірніми парками
закохані пари.
Чи то стемніло, чи туман, чи
опустились хмари,
Я гуляю один, а ти сидиш на
лавочці одна,
Ти мене не помічаєш і я
шукаю, де вона.
Покажись, доле, доленько
моя.
Де ж ти? Шукаю тебе я.
Хоч в лице і ще не знаю,
Але коли зустріну, то впізнаю.
Ніжне, миле, Боже творіння,
Ти моє щастя, моє спасіння.
Скоріше від самотності рятуй
наші душі,наші серця,
Бо малюючи словами
портрет, списав не одного
олівця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467290
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2013
автор: Назар Йордовський