"А бог війни вичікує."
(Лілечка Ніколаєва, Бог Війни)
Старий Арес сумує десь на лаві,
Насправді, навіть він
Не може до кінця
Повірити , що є такі лукаві,
Що у беззбройних
Ладні вирвати серця.
Аж ті почвари в тихому народі
Десь наплодили
(Гроші - сильні чари)
Поріддя гоблінів, чуже самій природі -
Бездумних та
Безжальних яничарів.
Старий-бо звик -
Що війни честі варті
А де ж та честь
Коли в пекельнім нурті
Дітей калічать
Палиці бастардів,
Кийки до того
Навчених манкуртів?
Троянда волі,
Справді, з колючками,
Але народ не виє. Він співає
Гімн гідності, що визрівав віками,
Як спраглий велетень,
Свободи дух спиває
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467336
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2013
автор: Валентин Бут