Залишаєш батьківський
поріг. Доросла стала.
Забираєш серце й душу,
залишаєш переживання.
Хай буде в тебе все, про що
ти так бажала.
Присядьмо на доріжку,
відтягнемо прощання.
Підеш у світ, пізнаєш щастя,
пізнаєш лихо,
Та знай, що завжди з тобою
буду я,
Коли будеш весела, чи
заплачеш тихо,
Не забувай про це, дівчинко
моя.
Моя прекрасна квіточко,
цвіти!
Хай твій чарує веселковий
цвіт.
Моя кохана пташечко, лети!
Пізнай не пізнаний,
безмежний світ.
Прощай! Та завжди відкриті
двері дому,
Якщо стомляться твої
ніженьки.
Вертайся! Завжди знайдеш
пораду в ньому,
Якщо зіб’єшся із своєї
доріженьки.
Щасливої дороги! Прощай!
Та знай, що завжди з тобою
буду я.
Ніколи дороги додому не
забувай.
Не забувай про мене,
дівчинко моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467450
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2013
автор: Назар Йордовський