Така ідеальна самотність.
Вічна втома і невідомо для кого,
вигладжега постіль.
Щоразу проймаюся думкою - де ти?
Зима. Минула вже осінь,
Така ідеальна самотність.
До кого горнутись. Не до всіх ж поспіль,
Така ідеальна самотність.
Приходить щоранку і щоночі в гості.
Ніхто її навіть не просить,
Вона пам`ятає дороги,
Вона - ідеальна самотніст
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467491
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2013
автор: Іванка Костів