сумна лиш доля в нас, сумна.
черствіші хлібу люди.
солодка нам уся мана.
та повні горя груди.
що ж наробили ми й чому?
тяжкі часи настали
ми летимо в страшну пітьму
яку самі й зіткали
і в божевіллі тім хто ми?
чи зовсім ми пропали?
чи залишилися людьми?
чи духом занепали?
не треба нам по світло йти
й ганятись за світами
у нас самих такі світи
та лиш би відкривали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467554
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2013
автор: Іванка Прокопишин