На твоїх стежках так багато скла,
Твої горизонти одягнуті в хмари,
А за спиною зима і немає тепла,
Лиш закулісні інтриги-піари...
Я йшов собі кудись по справах,
І не думав,що буде настільки погано,
Ангели щастя захотіли великої слави,
Натомість одержали сувору догану...
Спеціалісти долі не завжди праві.
Та вчитись їм ніколи не пізно,
Я розсипав кохання на пожовклій траві,
Ми нажаль чомусь зовсім різні...
Але є у фортуни свої розклади,
Де відсутні закони бюрократії,
Солдати удачі рвуться до влади,
Щоб врятувати мене від апатії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2013
автор: Мандрівник