* * *

Провіряй  вірність  друга  –  грошима  та  владою,
І  надії  ніколи  не  втрачай,
Що  він  справиться  з  спокусливою  вадою,
Тому  волю  обрάзам  своїм  не  давай.

Провіряй  вірність  дружини  –  спокусою.
Простота  і  бідність  не  гріх.
Бо  славляться  підлою  розпустою,
Що  по  життю  супроводжує  їх.

Тільки  себе  як  перевіриш?
Коли  підлість  і  бруд  навкруги.
Другу  і  дружині  не  віриш.
Розглядаєш  всі  пекла  круги.

Розглядаєш,  і  думу  гадаєш,
Чи  ж  гідний  бути  з  ними  разóм.
Можливо  у  рай  завітаєш,
А  може  і  в  пекло  заразóм.

От  тільки  вже  пізно  гадати,
А  так  хотілось  добре  жити,
Спокою  щоб  вдалося  мати,
Не  плакати,  не  грубити  і  не  нити.

Душа  втомилась  від  підлоти,
Від  грубощів  та  хамства.
Всі  споконвічні  ці  «чесноти»
Візитівка  теперішнього  панства.

Це  ті  пани,  що  вчора  із  грязі,
«Бо  мають  руки  загребущі»,
Тепер  попали  у  князі.
Без  совісті  і  честі,  зате  тямущі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467700
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Платон Маляр