Йди, не озираючись.

Якщо  пішов  –  іди.  Не  повертайся  
Ти  вже  достатньо  болю  їй  завдав.  
Не  розповідай  про  те,  що  це  життя  –  не  казка.  
Їй  не  потрібно  знати  все,  що  ти  пізнав.  
Якщо  пішов  ,  то  більш  не  повертайся.  
Ти  не  руйнуй  її  наївність  й  чистоту.  
За  це  ж  її  любив,  собі  признайся.  
Хоча  і  не  заповнив  цим  свою  душевну  пустоту.  
Знайди  собі  під  масть  –  пустих,  відвертих.  
Із  досвідом…чи  як  це  називав.  
Таких  є  більшість  –  знають  всі,  напевне.  
І  ти  таких  багато  зустрічав.  
Знайди  собі  таку  –  на  все  готову,  
Щоб  без  розмов  про  книги  і  кіно.  
ЇЇ  ж  залиш…  хоча  таку  чудову  
Не  буде  більш  знайти  тобі  дано.  
Коли  пішов,  не  смій  вже  повертатись.  
Нехай  вона  не  зразу  зрозуміє,  
Та  їй  без  тебе  буде  значно  краще  –  
Вона  любові  вічної  воліє.  
Не  повертайся,  щоб  не  зруйнувати  
Загадку  ту.  ЇЇ,  душею  доброю.  
Щоб  не  зробити  її  в  мить  і  назавжди  холодною  
Ти  просто  зникни.  Йди,  не  озираючись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467853
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: dianavladyka