Я, сьорбнувши холодного чаю,
Заправлю за вухо рожеве пасмо.
Я все мовчки тобі пробачаю,
Я простила тобі все давно.
За балконом потріскане небо,
І шматочок його на полиці.
Ти цілуєш оголені нерви.
Не цілуєш. Це все мені сниться.
В чай холодний капають сльози
І дзвенять срібним дзвоном в вухах.
І твій дотик по шкірі - морозом.
Ні, цей дотик тільки у снах.
За балконом потріскало небо
І посипалось з гуркотом вниз.
Я так хочу в обійми до тебе.
Ні, не хочу. Це просто каприз.
Скалки неба тріщать під ногами,
Ріжуть в кров босі ноги мої.
Величезна прірва між нами,
Ти зі мною тільки ві сні.
(перший день ностальгії)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2013
автор: Олька Оленька