Сутінки входять поволі
В зимній засніжений ліс.
Снігу на вітах доволі:
Він на деревах і долі,
Сизий, зіщулений – скрізь.
Небо закрила суцільно
Сіра глуха пелена.
Груди здіймаються вільно,
Погляд блукає повільно
Там, де ще латка ясна.
День скоротився до краю,
Скоро прийде Новий рік.
Нового року чекаю, –
Начеб то він поміняє
Все те, до чого я звик.
Сутінки тихо вповзають
В настрій і душу мою.
Холод мене огортає,
Ніч в далину поспішає
В цьому лісному краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467948
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Мірошник Володимир