98
Ми байстрюки безбожної системи, –
Нас зачали без шлюбів у церквах,
Знайшли в атеїстичних рівчаках
І випустили в світ, як твір без теми.
Нам не до тями, що ми суть проблеми
І ми не риємось в своїх серцях, –
Чому живемо десь на манівцях
І безнадійно без потомства мремо;
Чому нащадки, що один на рід,
Над рідними батьками вже глумляться
Та ще й питають – звідки стільки бід?
Про все це мовить так Старий завіт –
Гілки перелюбу не вкоріняться
І буде непридатним в їжу плід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467980
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 23.12.2013
автор: lionet