Він вирішував все її життя. Всі її зустрічі, кожний її крок. Всі його звуки, такі сухі і монотонні, казали їй куди іти. А кожний погляд на його вічно металеве обличчя визначав напрямок її руху, траєкторію усіх примітних й непомітних поворотів. Усі її мрії, поривання, надії, вірування, уся її міць, слабкість, величність і жалюгідність залежали від нього та підкорювались йому. І без нього всіх її рис просто не існувало б. Вічно незмінний, нікому не підвладний, а головне такий невід’ємний… її годинник…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467987
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: tohabanni