Ти не помер , Тарасе, ти живий
в серцях своїх дітей— свого народу.
Пройшов ти крізь вітри, вогонь і воду,
щоб розбудити нас, повести в бій...
ти не помер Тарасе, не погас...
ти здатен наші душі запалити,
щоб ми повірили, що зможемо звільнитись,
що наш колись таки настане час...
ти вірив в те, що ми здобудем волю...
і ми тебе не можемо підвести ...
свою дорогу ми пройдемо з честю,
як знак пошани нашому герою ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468197
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2013
автор: Любомир Винник