Торкає  пізня  осінь  край  зими
І  розкидає  вже  замерзле  листя.
А  ти  прийди  і  ніжно  обійми
Хоча  дороги  наші  розійшлися.
Якщо  не  хочеш-не  тривож  душі
Бо  й  так  усе  розділено  на  двоє.
Збирає  осінь  в  пригорщі  свої
Розбите  скло  розклеєної  долі.
А  знаєш?  твоя  кава  на  столі.
Коли  надіюся-то  можу  далі  жити,
Бо  нащо  було  вірити  тобі
Якщо  прийдеться  просто  розлюбити?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468429
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2013
автор: Лейла