Торкає пізня осінь край зими
І розкидає вже замерзле листя.
А ти прийди і ніжно обійми
Хоча дороги наші розійшлися.
Якщо не хочеш-не тривож душі
Бо й так усе розділено на двоє.
Збирає осінь в пригорщі свої
Розбите скло розклеєної долі.
А знаєш? твоя кава на столі.
Коли надіюся-то можу далі жити,
Бо нащо було вірити тобі
Якщо прийдеться просто розлюбити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468429
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2013
автор: Лейла