Ніжні промені сонця,
Ледь торкнувшись землі,
Заглянули в твоє віконце -
Дарують світанок тобі.
Неохоче розплющивши очі,
Прокинулась знову одна;
Дарунок не оцінила,
Засмучена твоя душа...
Сприймаєш все як належне,
Не вбачаєш навкола краси,
Яку дарує природа
Для тебе і всіх на землі!
Ти прагнеш багато здобути,
Не приклавши при цьому зусиль,
Не цінуєш те, що маєш,
Жалієш за тим, що втрачаєш,
Нарікаєш щодня на долю;
Страждає серце від болю...
Годі сльози лити,
За минулим тужити;
Розирнися довкола,
Звернися до Бога!
Подякуй за сонце,
За ніжний світанок,
За можливість жити
Та змогу любити;
Повір у себе, у свою долю,-
Щастя у кожному дні з тобою!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468544
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: Ванда Потьомкіна