Монолог із бетонними вежами
У прямому ефірі Сіднею
Ми так часто буваєм обмеженими
Ми руйнуєм світи
Обираєм алеї
На кондитерських фабриках ефімерної правди
Хтось шукає свободу -
Знаходить брехню
надто голосно молиться на чужу вроду
Коли мовчки ховає у шафу свою..
Безіменними бірками крикливих мовчанок
Ми клянемося завтра змінити себе
Надто повні кишені пустих обіцянок
Доки думаєм -
час безупинно іде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468548
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: malunivna