Вставай, Україно, не спи,
Вже вдосталь чекали на Долю.
Хай бачать прокляті кати́,
Що маєм неско́рену волю.
Що віра і досі жива,
Що кров наша досі гаряча.
Вставай, Україно, пора,
Бо скільки ж чекала, незряча.
Та скільки ж терпіти могла
Розтоптану гідність і волю?
Та знаєте, честь не вмира́,
Ми будем боротись до скону.
Вставай, Україно, пора,
Єднайтесь, козацькії діти,
Ще наша держава жива,
Ми вирвем її у бандитів!
Хай пісня вкраїнська луна
І вуха мозолить тирану.
Вставай, Україно, пора!
Єднаймось в підтримку Майдану!
26.12.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468616
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: Альбіна Кузів