В нас так багато спільних рис,
А ще більше відмінних,
Твій тембр голосу йде в низ,
А я тону в словах твоїх чарівних...
Ти звик підкорювать людей,
Сидіть й вітати слуг покірних.
Як бачиш спільних масса в нас ідей!
Тримаємось на рівних!
Я звикла сміхом зустрічать біду,
І щастя в усмішці стрічать.
Ти не ховайся, знаєш, я ж знайду.
Та ось тобі, мене, в житті не відшукать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468681
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2013
автор: Магура