І у соте, зіжавшись на ліжку,
Закусила пОдушки кут.
Я не схожа на горду кішку,
Схожа більш на моральний труп.
Я у соте скотилась по сходах,
Під рукою зламались перила.
Так упала, що аж сперло подих,
Я упала, бо я - безкрила.
В всіх поетів могутні крила.
В мене ж їх за спиною нема.
Я добре себе надурила,
Бо поетом, мабуть, не була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468737
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2013
автор: Олька Оленька