Шевченко та Олександрія

Титан  нації,українська  гордість,
Світлий  розум  вольного  народу,
Гострим  поглядом  озирає  загадковість
Та  чаруючу  білоцерківську  вроду.

ЗАпах  бузку,п*янкий  та  солодкий,
Тиха  пісня  оксамитових  струмків,
На  березі  стоїть  герой  сіроокий,
Герой  Вкраїни,герой  всіх  віків.

Розкіш  Браницьких  взяла  в  полон,
Того,що  царськії  муштри  не  брали,
Котрого  не  лякав  ворожий  патрон,
І  якого  заживо  зусібіч  роздирали.

Ще  не  раз  він  сюди  завітає,
Погостює  в  теплих  обімах  саду,
І  мов  пташка,тут  ранок  вітає
Та  чекає  пізнього  зорепаду.

Крізь  недолю,що  його  опивала,
Тарас  знав,де  збуваються  мрії,
В  творах  генія  краса  оживала,
Невмируща  краса  "Олександрії"!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468815
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2013
автор: Sweet Sweet