* * *

Я  знаю,  що  не  можна  бути  сукою.
Людей  порядних  більше  ніж  лихих.
Мабуть  зріднився  я  з  своєю  мукою,
Раз  забувати  став  про  них.

А  як  же  хочеться  спокою.
Ще  трохи,  можна  й  з  розуму  зійти.
Чи  ж  бо  хотів  я  бачити  її  такою,
Ту,  що  наважилась  мене  «знайти».

Вже  надоїло  буть  в  усьому  винним,
І  серед  ночі  прокидатись,
Час  підганяти  швидкоплинний,
Чекати  ранок,  сподіватись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468899
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Платон Маляр