Краю милий! Серце зріє
Сонця стОги в лонних водах.
Заховатися я мрію
У твоїх зелених сходах.
Білим молоком ромашки.
І видзвонюють в вервиці
В ризі з резеди і кашки
Верби, лагідні черниці.
Пелена понад болотом,
Чад у коромислі неба.
Я, обірвані в польоті
Затаїв думки від тебе.
Всі сприйму дарунки Бога,
І віддам все найсвятіше.
Бо прийшов у світ для того,
Щоб залишити скоріше.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Край любимый! Сердцу снятся
Скирды солнца в водах лонных.
Я хотел бы затеряться
В зеленях твоих стозвонных.
По меже на переметке
Резеда и риза кашки.
И вызванивают в четки
Ивы, кроткие монашки.
Курит облаком болото,
Гарь в небесном коромысле.
С тихой тайной для кого-то
Затаил я в сердце мысли.
Все встречаю, все приемлю,
Рад и счастлив душу вынуть.
Я пришел на эту землю,
Чтоб скорей ее покинуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468990
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.12.2013
автор: Роман Селіверстов