Досі не вигадали сумнішого заняття за збирання чужих поезій,
За нанизування діагнозів на капронову нитку сенсу.
Одні кажуть, що в мене це дар, інші – що на мені
лежить родове прокляття.
Але якщо щось таки вже лежить - то тягарем на душі.
І зовсім не лежить до спокою.
Мені напророчено блукати, бо істина не світить у темряві маяком.
Мені анонсовано робити це з особливою пристрастю!
Але досі виходить лише розкидатись не надто вдалими рядками
так, наче прокидатися минулорічними зимами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469059
Рубрика: Верлібр
дата надходження 29.12.2013
автор: Саша Кіткотенко