Я далеко від дому, на чужині
І так не хватає вас тут мені,
Мої батьки і друзі, і тебе,
сестричко моя,
Довго буде тягнутись те
«недовго» і повернусь я.
Сумуєте? І сумую за вами,
Та зараз сотні кілометрів між
нами.
Пролунає вдома рідко
дзвіночок,
Дзвонить із чужини синочок,
Дзвонить друг найкращий,
Для вас важливий, а мені
важчий.
Бо тоді розумію, як мені,
Не хватає вас тут, на чужині.
І не дивуйтесь ви тому,
Що так рідко дзвоню додому,
Мимоволі кожного разу,
На обличчя сльози відразу,
Коли голос ваш почую,
Тоді що більше за домом
сумую…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469164
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: Назар Йордовський