Лиш двадцять вісім років був він поряд
І прикрий випадок його нараз забрав.
Стороннім важко сприйняти це горе,
Бо стільки планів хлопець мав і справ.
Матуся сина дивом називала
З очима схожими на волошкову синь...
Та не волошки, білосніжні кали
Прийматиме тепер від неї син...
Зі щирим співчуттям шановній Лесі Романчук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469188
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.12.2013
автор: Патара