А ти засів нас, наче татарва
Степи ковильні древньої Вкраїни,
Новітні орди- ворог не дріма-
До чорнозему ненастанно линуть.
То ксентіфолій хащі вікові,
Амброзія, неначе з чорторию,
Які ще трави-біди навісні
Несеш нам, новоявлений Батию?
У нас достатньо власного зела,
Що вип’є кров і висотає душу.
З яких оце- чи радості, чи зла
Ще і тебе виполювати мушу?
Та виполю іще- проблем нема,
Бо українці-нація трудяща.
От є проблема рабського єства,
А цю химеру виполоти важче!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469287
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: stawitscky