Надто боляче було…

А  надто  боляче,  було  в  останній  раз,
Щоб  ще  раз  все  це  знову  починати.
А  надто  боляче  було  в  останній  раз.
Одного  лиш  хотілося  тоді  -  вмирати.

Два  речення,  спокійне  -  "Все  прощай!"
А  потім  сльози,  біль  шалено  сильний,
І  дикий  крик  душі,  і  гнів  великий,
Так  розривали  сереце  на  повал.

Так  боляче  було.  Так  холодно  і  пусто.
Казала  в  трупку  я  тобі  -"Все  просто.
Ми  різні  люди  в  тому  справа.
Ми  не  любили  один  одного  і  я  це  знала."

А  коли  ти  не  бачив,  я  дуріла,
Кричала  у  істериці,  який  кошмар!
Я  ненавиділа  тебе  і  водночас  любила.
Я  вірила  тобі,  а  ти  мене  продав.

Я  віддавала  тобі  все,  що  мала.
Всю  свою  душу,  ніжність  і  тепло.
А  ти  плював  безжально  і  сміливо.
На  орбіталі,  розривав  мою  любов.

Я  помирала,  не  тілом,  а  душею.
І  моє  серце,  після  тебе  зачерствіло.
Я  стала  безсердечна  через  тебе.
То  плакала  від  болі  то  дуріла.

Ти  лиш  один  мене  жорстоко  зрадив
А  я  не  вірю  тепер  всьому  світу.
Ти  перший  був  у  мене  і  останній.
Мені  в  самотності  найкраще  буде  жити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469337
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: Іринка Свердан