Запалали святкові вогні,
Поспішають ялинки вдягтися.
Вже гарцює на білім коні
Чотирнадцятий, після двох тисяч.
З-під копит - золотий фейерверк,
Серпантином мережена грива.
Оповита гірляндами верб,
Його постать велично-красива.
Поспішає грайливий мустанг:
Біг розвітрений, жодних зупинок.
Оксамитова розкіш хвоста
Припорошує сукні ялинок.
Кінь торкається райдужних вій,
Граціозно тримаючи спину.
Гріють душу сніжинки надій,
Добрих мрій і бажань хуртовина.
Він несе зорепади Різдва,
Щиру впевненість в доленьку кращу,
В кожен дім – новорічні дива,
В кожні руки – підкову на щастя.
© Copyright: Ирина Визняк, 2014
Свидетельство о публикации №114010100201
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469576
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2013
автор: *ИРЕНА*