Загубилися бажання
Серед прикростей невдач,
Серед довгого чекання
Не розвязаних задач.
Проковтнуло їх минуле,
Наче зайця змій-удав,
Проковтнуло і забуло,
Що їх хтось в душі тримав.
І душа тепер спокійна,
Що бажань уже нема,
Що настала безнадійна
І байдужая зима.
Що нічого їй не треба
І невдач не буде знать,
Що лишилось просто неба
Тихо спокою чекать.
11.06.03.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469757
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Георгій Федорович